Загальний стан гідротехнічного комплексу країни – критичний

Рахункова палата провела аудит ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь. Аудитом встановлено, що загальний стан гідротехнічного комплексу країни, створеного в основному більш ніж півстоліття тому, є критичним, а рівень забезпечення захисту громадян, населених пунктів, виробничих об’єктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод та мінімізації заподіюваних нею збитків – невисоким. Ruska_brama_reanimaciya Заходи із захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, передбачені Загальнодержавною цільовою програмою розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року, у визначених обсягах не виконані. Вказане зумовлено складнощами фінансового забезпечення у період 2013–2014 років, що потребує коригування відповідних завдань і заходів зазначеної програми, очікуваних результатів і прогнозних обсягів фінансування. Загрозу підтоплення населених пунктів та сільськогосподарських угідь посилює і високий ступінь зносу механізмів і обладнання гідротехнічного комплексу, фінансовий ресурс на поновлення якого також є обмеженим. Через недостатність заходів з належного утримання гідротехнічних споруд та берегоукріплення щорічно втрачається близько 25 гектарів прибережних земель. При цьому на багатьох ділянках транскордонних річок існує загроза втрати українських територій. Колегія Рахункової палати зазначила, що нормативна та організаційна база для здійснення діяльності щодо захисту від шкідливої дії вод є достатньою. Однак поточна ситуація у цій сфері потребує зважених державних підходів. Адже за останні 15 років на території України спостерігалося 7 значних паводків, які призвели до виникнення надзвичайних ситуацій і завдання значних збитків, зокрема, лише в результаті паводку 2008 року – на суму близько 6,0 млрд. гривень. Зваженості у підходах до розв’язання цих питань потребує й необхідність подальшої оптимізації фінансових ресурсів державного бюджету та особливість періоду, в якому на сьогодні перебуває країна. Джерело : Прес-служба Рахункової палати http://www.civicua.org/news/view.html?q=2423546

Posted in Новини

Continue Reading No Comments

Війна і довкілля: заповідники в зоні АТО

Більшість перших українських заповідників, започаткованих ще на зорі 20 століття, відбулись саме тут, в степах українського Сходу – Хомутовський степ, Кам'яні могили, Стільцівський степ... А створити національний парк у Святих горах інтелігенція пропонувала ще у 1917-му, за 67 років до створення першого національного парку України. Традиційно інтерес природоохоронців, від 1917 року і до сьогоднішнього дня, виділяв охороні степів якусь особливу роль – адже саме цей ландшафт в Україні найбільше постраждав від діяльності людини. Всі книги про охорону природи, що їх було видано до 1932 року, обов'язково говорять про те, що саме завдяки степу формувався український народ. Майже всі автори таких книг не пережили 30-ті. Проте степ страждає і досі. Сьогодні тут, втретє за століття, триває руйнівна війна.

В цій статті ми спробуємо зрозуміти, що сталось із заповідниками та іншими природоохоронними територіями в зоні АТО, деякі з яких до цього існували ще з початку 20 століття.

 


Загалом на Донеччині і Луганщині створено 305 об'єктів природно-заповідного фонду. Більше половини таких об'єктів Луганщини, і близько третини заповідників Донецької області – знаходиться зараз або тимчасово знаходилось у зоні бойових дій АТО. Зокрема, це всі наявні в регіоні природні заповідники – Луганський та Український степовий, і всі національні природні парки – Святі гори і Меотида.

Шукаючи в інтернеті інформацію про наслідки війни для заповідних територій, знаходимо лише згадку про те, що оранжереї Донецького ботанічного саду можуть не пережити зиму без опалення, та повідомлення у "сводках Новороссії", що "нацисти знищили заповідник "Донецький Кряж", який насправді згорів внаслідок обстрілів сил АТО з території Росії.

Дослідження міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" щодо наслідків війни в зоні АТО, про яке розповідалось у попередній статті, також включає і вивчення наслідків війни для заповідних територій.

1 (4)
Заповідні території, що постраждали під час війни (див. посилання на Google Maps)

Після нашої експедиції до пошкоджених заповідних територій, ми створили карту заповідних територій, пошкоджених війною, та розпочали збір інформації про кожен з них.

Впливи розділились на кілька груп – від найочевидніших до досить неочікуваних.

2 (3)
Заповідник "Крейдяна Флора", фото Сергія Лиманського

Доля заповідних земель

Нами виявлено не менш ніж 33 території об'єктів природно-заповідного фонду, що зазнали негативного впливу в результаті бойових дій.

Вогнем пошкоджені:

– відділення Луганського природного заповідника "Провальський степ" та "Трьохізбеніський степ";
– регіональні ландшафтні парки "Донецький Кряж" та "Зуївський";
– національний парк "Святі гори";
– заказники "Альошкін бугор", "Балка Плоська", "Білоріченський", "Волнухинський", "Еремусовий схил", "Знам'янський яр", "Нагольний Кряж", "Нагольчанський", "Новозванівський", "Обушок", "Піщаний", "Урочище Мурзине", "Балка Скелева".

Особливо прикро визнати, що регіональний ландшафтний парк "Донецький кряж" згорів повністю на площі понад 3 тисячі гектарів.

Наступним фактором пошкодження заповідних територій є обстріли та вибухи снарядів, що суттєво пошкоджують ландшафт, знищують рослинність і фауну. Місця обстрілів легко визначити на оновлених космознімках в Google.

3 (3)
Воронки в заповіднику "Крейдяна Флора", фото з архіву Сергія Лиманського

Пошкодження територій обстрілами виявлено в НПП "Святі гори", відділеннях Українського степового заповідника "Кальміуське" та "Крейдяна флора", регіональних ландшафтних парках (РЛП) "Донецький кряж" та "Слав'янський курорт", заказниках "Луганський", "Пристенське", "Крейдяне", "Білогорівський", "Перевальський".

Більш несподіваним для нас стало відкриття щодо будівництва фортифікаційних споруд на територіях заповідних об'єктів. Так, під час будівництва бліндажів, траншей і критих окопів в нацпарку "Святі гори", було вирубано велику кількість лісу.

4 (1)
Окопи в НПП "Святі гори", фото Д.Ширяєва

Фортифікації також були збудовані бойовиками на крейдяних кручах у заповіднику "Крейдяна флора" та в регіональному ландшафтному парку "Краматорський", які сьогодні знаходяться на звільненій території.

Користуючись відсутністю будь-якого контролю з боку держави, розпочалось неконтрольоване використання природних ресурсів заповідних територій населенням, в тому числі захоплення земельних територій і проведення полювань.

Подібна діяльність виявлена в межах РЛП "Краматорський", де на площі 100 гектарів невстановленими особами без спеціального дозволу на використання природних ресурсів і за відсутності відповідного рішення органів виконавчої влади проведено сільськогосподарські роботи, в результаті чого державі завдано збитків на суму майже один мільйон гривень.

У РЛП "Ізюмська лука" встановлені мисливські вишки та ведеться масовий лісоповал, як і в сусідньому НПП "Святі гори". На питання активістів: "Що відбувається? Хто ці люди?" – у лісорубів відповідь одна: "Це на потреби АТО". З цими словами вантажівки з деревиною зазвичай зникають у невідомому напрямку.

Доля установ природно-заповідного фонду

Першою звісткою про долю установ ПЗФ в зоні АТО стало повідомлення про те, що адміністрацію Луганського природного заповідника, яка знаходилась в смт. Станиця-Луганська, було повністю знищено групою бойовиків ще на початку конфлікту, задовго до руйнування всього населеного пункту артилерійськими обстрілами.

Загалом Луганський природний заповідник має чотири відділення, які розкидані по території області. Три з них потрапляють в зону воєнних дій. Наразі адміністрація заповідника, що відповідає за роботу всіх відділень, – зруйнована, дирекція та значна частина співробітників евакуйована. При цьому практично все майно заповідника ще в перші місяці збройного конфлікту "пішло на потреби АТО".

Заповідник на невизначений термін призупинив свою роботу, як установа.

Кількома місяцями потому бойовики ДНР захопили адміністрацію Українського степового заповідника на Донеччині.

В окупації у Новоазовську знаходиться адміністрація національного парку "Меотида", захоплено контору відділення Луганського заповідника "Провальський степ".

У регіональних ландшафтних парках "Донецький кряж", "Зуївський" і "Клебан Бик" адміністрації просто перестали функціонувати в умовах самопроголошеної ДНР. Втрачено персонал, напрацювання, документацію та архіви заповідних установ за всі роки їх роботи.

Особливо прикро спілкуватись із працівниками заповідників, які не змогли виїхати з ДНР та ЛНР. На їхніх очах руйнується справа не тільки всього їхнього життя, а й життів багатьох попередників, які з початку 20 століття боролись за збереження цих територій.

5 (1)
Заповідник "Кам'яні могили". Фото з Вікіпедії

Олексій Василюк, еколог ЕПЛ, спеціально для УП.Життя

http://life.pravda.com.ua/society/2015/03/7/190398/

Джерело - http://econews.bei.org.ua/2015/03/blog-post_28.html

 

Posted in Новини

Continue Reading No Comments

У глобальному потеплінні звинуватили сажу

Міжнародна група вчених опублікувала доповідь, згідно з якою дія сажі на клімат може бути набагато більш значною, ніж вважалося досі. Стаття з’явилася в журналі Journal of Geophysical Research-Atmospheres, а її короткий зміст можна прочитати на сайті ScienceNow.
Доповідь, складання якої зайняло у 31 фахівця чотири роки, резюмує вже проведені дослідження впливу сажі на енергетичний баланс Землі. 918652899 Згідно авторам, сажа, що викидається в повітря, може бути другим по значущості чинником впливу на клімат (після вуглекислого газу). За словами вчених, тверді частинки вугілля діаметром близько ста нанометрів, що містяться в атмосфері, поглинають близько 1,1 вата сонячного тепла на квадратний метр площі. Це в два разі більше, ніж вважалося дотепер. Серед головних антропогенних джерел сажі автори виділяють дизельні двигуни і спалювання вугілля на застарілому обладнанні в слаборозвинених частинах світу. Цікаво, що в останньому випадку відбувається викидання не тільки сажі, але і сполук сірки, які через відбивну здатність зменшують нагрівання планети. Нещодавно інша група кліматологів переглянула глобальну динаміку збільшення посух, яка виявилася не такою стрімкою, як вважалося раніше. Джерело – http://www.geograf.com.ua/ecology-geophysics/2780-u-globalnomu-poteplinni-zvinuvatili-sazhu

Posted in Новини

Continue Reading No Comments

Парниковий ефект і зміни клімату

Парниковий ефект, який провокує зміни клімату, існує і був безпосередньо виміряний в США. Отримані результати підтверджують те, що вчені вже довели, використовуючи моделі та лабораторні експерименти: збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері призводить до потепління поверхні Землі.

За словами провідного автора дослідження Дена Фельдмана, вченого з Національної лабораторії ім. Лоуренса в Берклі: «Існують чіткі спостережувані докази того, що коли ми наповнюємо атмосферу вуглекислим газом, він штовхатиме систему в бік потепління».

З кінця 1950-х років вчені фіксували підвищення рівня вуглекислого газу та інших «парникових газів» в атмосфері Землі. Лабораторні досліди та фізичні експерименти показали, що ці гази поглинають частину інфрачервоного випромінювання, яке Земля випромінює в космос, тим самим підвищуючи температуру планети. Це називається парниковим ефектом, оскільки він нагадує засклену оранжерею, яка утримує тепло, зігріваючи повітря всередині. Простіше кажучи, в теплицю потрапляє більше енергії, ніж виходить назовні, — концепція, яку вчені називають радіаційним впливом.

Дослідники вимірювали радіаційний вплив на поверхні Землі внаслідок вуглекислого газу на двох атмосферних дослідних ділянках, які належать Міністерству енергетики США. Одна з них знаходиться в Оклахомі, інша (на фото) — поблизу Барроу, в штаті Аляска, за Полярним колом.

Потужні високоточні спектрометри відстежували інфрачервоне випромінювання, яке надходить на поверхню, розповідає Фельдман. Парникові гази в атмосфері поглинають інфрачервону енергію Землі, а потім розсіюють її у всіх напрямках, зокрема відбивають назад на поверхню. Прилади можуть знаходити «відбитки пальців» інфрачервоного сигналу вуглекислого газу, оскільки молекула випромінює і поглинає енергію інфрачервоного випромінювання на різних довжинах хвиль.

Між 2000 і 2010 роками рівень концентрації вуглекислого газу в атмосфері виріс на обох дослідних ділянках до 22 частинок на мільйон. Водночас збільшилась кількість спрямованої вниз інфрачервоної енергії від діоксиду вуглецю. Це означає, що поверхневий радіаційний вплив, або енергетичний дисбаланс, також збільшився на обох ділянках. Чим більше вуглекислого газу в атмосфері, тим більше інфрачервоної енергії відбиватиметься назад на Землю, а не випромінюватиметься в космос.

«Це ще один прямий доказ того, що збільшення [концентрації] вуглекислого газу дійсно сприяє глобальному потеплінню, — коментує Дейв Тернер, атмосферний фізик з лабораторії NOAA в Оклахомі, який не брав участі в дослідженні. — Це дорожня карта, з якою ми зможемо повторити це для інших парникових газів».

Доданий радіаційний вплив склав 0,2 ват на квадратний метр на десятиліття, що становить близько 10% від загального приросту, зумовленого усіма видами людської діяльності, за даними IPCC. Наразі дослідницька група вивчає внесок у глобальне потепління інших парникових газів, таких як метан.

Парниковий ефект, який провокує зміни клімату, існує і був безпосередньо виміряний в США. Отримані результати підтверджують те, що вчені вже довели, використовуючи моделі та лабораторні експерименти: збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері призводить до потепління поверхні Землі.

За словами провідного автора дослідження Дена Фельдмана, вченого з Національної лабораторії ім. Лоуренса в Берклі: «Існують чіткі спостережувані докази того, що коли ми наповнюємо атмосферу вуглекислим газом, він штовхатиме систему в бік потепління».

З кінця 1950-х років вчені фіксували підвищення рівня вуглекислого газу та інших «парникових газів» в атмосфері Землі. Лабораторні досліди та фізичні експерименти показали, що ці гази поглинають частину інфрачервоного випромінювання, яке Земля випромінює в космос, тим самим підвищуючи температуру планети. Це називається парниковим ефектом, оскільки він нагадує засклену оранжерею, яка утримує тепло, зігріваючи повітря всередині. Простіше кажучи, в теплицю потрапляє більше енергії, ніж виходить назовні, — концепція, яку вчені називають радіаційним впливом.

Дослідники вимірювали радіаційний вплив на поверхні Землі внаслідок вуглекислого газу на двох атмосферних дослідних ділянках, які належать Міністерству енергетики США. Одна з них знаходиться в Оклахомі, інша (на фото) — поблизу Барроу, в штаті Аляска, за Полярним колом.

Потужні високоточні спектрометри відстежували інфрачервоне випромінювання, яке надходить на поверхню, розповідає Фельдман. Парникові гази в атмосфері поглинають інфрачервону енергію Землі, а потім розсіюють її у всіх напрямках, зокрема відбивають назад на поверхню. Прилади можуть знаходити «відбитки пальців» інфрачервоного сигналу вуглекислого газу, оскільки молекула випромінює і поглинає енергію інфрачервоного випромінювання на різних довжинах хвиль.

Між 2000 і 2010 роками рівень концентрації вуглекислого газу в атмосфері виріс на обох дослідних ділянках до 22 частинок на мільйон. Водночас збільшилась кількість спрямованої вниз інфрачервоної енергії від діоксиду вуглецю. Це означає, що поверхневий радіаційний вплив, або енергетичний дисбаланс, також збільшився на обох ділянках. Чим більше вуглекислого газу в атмосфері, тим більше інфрачервоної енергії відбиватиметься назад на Землю, а не випромінюватиметься в космос.

«Це ще один прямий доказ того, що збільшення [концентрації] вуглекислого газу дійсно сприяє глобальному потеплінню, — коментує Дейв Тернер, атмосферний фізик з лабораторії NOAA в Оклахомі, який не брав участі в дослідженні. — Це дорожня карта, з якою ми зможемо повторити це для інших парникових газів».

Доданий радіаційний вплив склав 0,2 ват на квадратний метр на десятиліття, що становить близько 10% від загального приросту, зумовленого усіма видами людської діяльності, за даними IPCC. Наразі дослідницька група вивчає внесок у глобальне потепління інших парникових газів, таких як метан.

Джерело - http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/parnikoviy-efekt-zasvidcheno-i-vin-posiluetsya

greenhouse-effect

Posted in Новини

Continue Reading No Comments

У Львові відкриють першу в Україні лінію з переробки енергоощадних ламп

Eco-BulbДо кінця 2015 року у Львові планують відкрити перший в Україні завод із переробки енергоощадних ламп. Лінія буде повністю автоматизована та відділятиме для подальшої переробки усі структурні елементи ламп. Будівництво лінії переробки фінансує ЄС та міська рада Львова.

Як розповіла ZAXID.NET координатор проекту Оксана Війтик, наразі вже закупили обладнання для подрібнення ламп та чекають на дистилятор, котрий вилучатиме із них ртуть. Обладнання окремо сортуватиме скло з ламп, алюмінієві патрони, ртуть та люмінофор – речовину, що світиться. Всі ці елементи можна використовувати для вторинної переробки.

Вона додала, що лінія буде абсолютно автоматизована. На ній працюватиме лише двоє людей. Лінія переробки не несе жодної шкоди для здоров'я людей та довкілля. Знаходитиметься вона поза населеними пунктами. Де саме, координатор поки що не розголошує.

Оксана Війтик розповіла, що в Україні аналогічних ліній переробки немає. Організаторам потрібно було розробляти спеціальну документацію для МОЗ України, аби довести, що обладнання безпечне, та отримати від них дозвіл на експлуатацію.

Після запуску лінії Львовом курсуватимуть еко-буси, куди можна буде здавати використані енергоощадні лампи. Координатор розповіла, що еко-буси зазвичай стоятимуть біля великих супермаркетів у різних точках міста.

Проект на 89% фінансує Європейський інститут сусідства та партнерства Європейського Союзу. Решту коштів виділяє Львівська міська рада. Загалом на будівництво лінії передбачено 1 млн 300 тис. євро. Обладнання для майбутньої лінії переробки виготовляє шведська фірма «MRT».

Будує завод ДП «Боднарівка» ЛКП «Зелений Львів» в межах проекту «Створення муніципальної системи поводження із відходами побутового електронного та електричного устаткування в місті Львові із використанням досвіду Любліну» у рамках транскордонної співпраці Україна-Польща-Білорусь.

Джерело

Posted in Новини

Continue Reading No Comments

Ми в соціальних мережах: