Парниковий ефект і зміни клімату

atmospheric-research-site-near-barrow-alaska

Парниковий ефект, який провокує зміни клімату, існує і був безпосередньо виміряний в США. Отримані результати підтверджують те, що вчені вже довели, використовуючи моделі та лабораторні експерименти: збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері призводить до потепління поверхні Землі.

За словами провідного автора дослідження Дена Фельдмана, вченого з Національної лабораторії ім. Лоуренса в Берклі: «Існують чіткі спостережувані докази того, що коли ми наповнюємо атмосферу вуглекислим газом, він штовхатиме систему в бік потепління».

З кінця 1950-х років вчені фіксували підвищення рівня вуглекислого газу та інших «парникових газів» в атмосфері Землі. Лабораторні досліди та фізичні експерименти показали, що ці гази поглинають частину інфрачервоного випромінювання, яке Земля випромінює в космос, тим самим підвищуючи температуру планети. Це називається парниковим ефектом, оскільки він нагадує засклену оранжерею, яка утримує тепло, зігріваючи повітря всередині. Простіше кажучи, в теплицю потрапляє більше енергії, ніж виходить назовні, — концепція, яку вчені називають радіаційним впливом.

Дослідники вимірювали радіаційний вплив на поверхні Землі внаслідок вуглекислого газу на двох атмосферних дослідних ділянках, які належать Міністерству енергетики США. Одна з них знаходиться в Оклахомі, інша (на фото) — поблизу Барроу, в штаті Аляска, за Полярним колом.

Потужні високоточні спектрометри відстежували інфрачервоне випромінювання, яке надходить на поверхню, розповідає Фельдман. Парникові гази в атмосфері поглинають інфрачервону енергію Землі, а потім розсіюють її у всіх напрямках, зокрема відбивають назад на поверхню. Прилади можуть знаходити «відбитки пальців» інфрачервоного сигналу вуглекислого газу, оскільки молекула випромінює і поглинає енергію інфрачервоного випромінювання на різних довжинах хвиль.

Між 2000 і 2010 роками рівень концентрації вуглекислого газу в атмосфері виріс на обох дослідних ділянках до 22 частинок на мільйон. Водночас збільшилась кількість спрямованої вниз інфрачервоної енергії від діоксиду вуглецю. Це означає, що поверхневий радіаційний вплив, або енергетичний дисбаланс, також збільшився на обох ділянках. Чим більше вуглекислого газу в атмосфері, тим більше інфрачервоної енергії відбиватиметься назад на Землю, а не випромінюватиметься в космос.

«Це ще один прямий доказ того, що збільшення [концентрації] вуглекислого газу дійсно сприяє глобальному потеплінню, — коментує Дейв Тернер, атмосферний фізик з лабораторії NOAA в Оклахомі, який не брав участі в дослідженні. — Це дорожня карта, з якою ми зможемо повторити це для інших парникових газів».

Доданий радіаційний вплив склав 0,2 ват на квадратний метр на десятиліття, що становить близько 10% від загального приросту, зумовленого усіма видами людської діяльності, за даними IPCC. Наразі дослідницька група вивчає внесок у глобальне потепління інших парникових газів, таких як метан.

Парниковий ефект, який провокує зміни клімату, існує і був безпосередньо виміряний в США. Отримані результати підтверджують те, що вчені вже довели, використовуючи моделі та лабораторні експерименти: збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері призводить до потепління поверхні Землі.

За словами провідного автора дослідження Дена Фельдмана, вченого з Національної лабораторії ім. Лоуренса в Берклі: «Існують чіткі спостережувані докази того, що коли ми наповнюємо атмосферу вуглекислим газом, він штовхатиме систему в бік потепління».

З кінця 1950-х років вчені фіксували підвищення рівня вуглекислого газу та інших «парникових газів» в атмосфері Землі. Лабораторні досліди та фізичні експерименти показали, що ці гази поглинають частину інфрачервоного випромінювання, яке Земля випромінює в космос, тим самим підвищуючи температуру планети. Це називається парниковим ефектом, оскільки він нагадує засклену оранжерею, яка утримує тепло, зігріваючи повітря всередині. Простіше кажучи, в теплицю потрапляє більше енергії, ніж виходить назовні, — концепція, яку вчені називають радіаційним впливом.

Дослідники вимірювали радіаційний вплив на поверхні Землі внаслідок вуглекислого газу на двох атмосферних дослідних ділянках, які належать Міністерству енергетики США. Одна з них знаходиться в Оклахомі, інша (на фото) — поблизу Барроу, в штаті Аляска, за Полярним колом.

Потужні високоточні спектрометри відстежували інфрачервоне випромінювання, яке надходить на поверхню, розповідає Фельдман. Парникові гази в атмосфері поглинають інфрачервону енергію Землі, а потім розсіюють її у всіх напрямках, зокрема відбивають назад на поверхню. Прилади можуть знаходити «відбитки пальців» інфрачервоного сигналу вуглекислого газу, оскільки молекула випромінює і поглинає енергію інфрачервоного випромінювання на різних довжинах хвиль.

Між 2000 і 2010 роками рівень концентрації вуглекислого газу в атмосфері виріс на обох дослідних ділянках до 22 частинок на мільйон. Водночас збільшилась кількість спрямованої вниз інфрачервоної енергії від діоксиду вуглецю. Це означає, що поверхневий радіаційний вплив, або енергетичний дисбаланс, також збільшився на обох ділянках. Чим більше вуглекислого газу в атмосфері, тим більше інфрачервоної енергії відбиватиметься назад на Землю, а не випромінюватиметься в космос.

«Це ще один прямий доказ того, що збільшення [концентрації] вуглекислого газу дійсно сприяє глобальному потеплінню, — коментує Дейв Тернер, атмосферний фізик з лабораторії NOAA в Оклахомі, який не брав участі в дослідженні. — Це дорожня карта, з якою ми зможемо повторити це для інших парникових газів».

Доданий радіаційний вплив склав 0,2 ват на квадратний метр на десятиліття, що становить близько 10% від загального приросту, зумовленого усіма видами людської діяльності, за даними IPCC. Наразі дослідницька група вивчає внесок у глобальне потепління інших парникових газів, таких як метан.

Джерело - http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/parnikoviy-efekt-zasvidcheno-i-vin-posiluetsya

greenhouse-effect

Tags: ,

Trackback from your site.

Leave a comment

Ми в соціальних мережах: